У Євангелії від Матвія 14:13-21 описане чудо на годування п’яти тисяч людей. Ісус бажав усамітнитися, але натовп слідував за ним. Учні попросили Ісуса відпустити людей. Але Ісус порадив: «Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви». Тоді він помолився над 5 хлібами і 2 рибами. Коли учні почали роздавати, то всім вистачило, всі наїлися. Учні служили людям і духовно зростали. Є такий принцип: неможливо духовно зростати, якщо ти не служиш комусь. Ваше духовне зростання залежить від вашої здатності служити іншим людям.

Побачити нужду – це вже багато, адже якщо нам Бог дав побачити нужду, значить, у нас є здібність задовольнити цю потребу або вирішити проблему. Ми не можемо послужити, якщо не бачимо потреби. Якщо ми бачимо потребу, значить, ми можемо проявити співчуття. Сучасний світ так влаштований, що людина в першу чергу шукає, аби задовольнити власні потреби, жити для себе. Справжні учні Ісуса Христа живуть для Бога і для людей. Вираз «один одного» дуже часто повторюється у Новому Завіті. Перебувати у спілкуванні, любити, молитися один за одного – ці рекомендації і заповіді ми зустрічаємо досить часто, адже Новозавітна церква знаходиться в служінні один одному.

Знаєте, є багато людей, які дуже добре знають Біблію, які цитують місця з Писання на пам'ять, але від них жодного толку. Тому що важливим є бажання послужити людям. У кожного з нас є свої обмеження і кожен з нас має щось, аби послужити іншим. Пастушку Давиду не потрібен був щит і меч та шолом. Він не вмів ними користуватися. Але він був майстром в метанні пращі. І він використав свою майстерність і переміг Голіафа. Використовуйте свої сильні сторони і не дайте дияволу шансу обманути вас, переконавши, що ви нічого не можете. Коли ми усвідомлюємо свої обмеження, тоді чимдуж біжимо до Бога. Коли наші ресурси обмежені, тоді ми звертаємося до Господа – джерела усіх ресурсів. Кожен з нас має свої обмеження. Були вони і у апостола Павла. Не дарма він звертається до Бога з приводу жала у плоті. (2 Коринтян 12 розділ). Але Господь відповів, що достатньо Павлові Його благодаті, аби виконати волю Божу. Наші обмеження не можуть нас зупинити. Коли я сьогодні слухав вашого диктора, то я зрозумів, що ніколи не зможу так говорити, як вона. У мене погано із фонетикою російською, не кажучи вже про українську. Але це ні в якому разі не зупинить мене у проповіді Христа. Коли я навчався у Англії, то англійці кепкували з мене, як я збираюся вивчити грецьку, якщо я не володію навіть англійською? Але трохи згодом вони зверталися до мене за допомогою, бо я краще за них розбирався у відмінках і закінченнях, які має грецька мова, так само, як і російська.

Одного разу бомж, що часто спостерігав за роботою художника у парку, не витримав і підійшов подивитися на картину. Полотно зображувало охайного джентльмена, що сидів на лавці. Бомж поцікавився, хто цей чоловік. «Це ти!», - відповів художник. Таким чином митець зумів подарувати надію бідоласі. Знаєте, коли Бог нас підніме, то ніхто не в змозі опустити, коли Бог опустить, то ніхто не підніме. Повернімося до нашої історії. Коли відбулося чудо розмноження хлібів і риби? Саме в т ой момент, коли учні почали роздавати людям. Зауважте, що тонни хліба та риби не посипалися учням на голову під час молитви, аби нагодувати понад 5 тисяч людей. Чудо відбулося тоді, коли учні почали служити. Учні – це ті люди, які мали персональну зустріч з Богом. Вони йшли за Ісусом не так, як йшов весь натовп. Вони не мали Євангелії написаної, щоб читати і керуватися нею, але вони особисто знали Господа. Ми з вами знаємо Господа і користуємося Біблією у своєму служінні.

І ще надзвичайно важлива характеристика учнів – послух. Послух Богу має на увазі і послух лідерам, вчителям, яких Бог поставив. Завжди були люди, які перекручували Євангелію під себе. Навіть у ранній церкві була оманлива Євангелія. Справжній послух учнів Ісуса Христа завжди призводить до хороших результатів.

Я прийшов до Бога у 1990 році і скажу вам чесно, я Його не шукав. У свої 20 років я палко бажав вбити одну людину. У мені боролися дві людини – темна, яка прагнула розплати і світла, яка зупиняла і натякала, що це не правильно. Перед вирішальним днем я вперше в житті помолився такою молитвою, якою і ви, напевне вперше молилися: «Господи, якщо ти є, то забери не від мене». Вночі я почув голос: «Полюби свого ближнього, як самого себе…». На ранок я вже не міг збагнути, чому це я так хотів заподіяти смерть тій людині? Я сам себе не впізнавав. Тоді я нарешті зрозумів, що Бог є. Але я вирішив: «Це чудово, що Ти Але, Ти мене не чіпай, а я тебе не чіпатиму.» Через 3-4 місяці я все ж таки увірував. А згодом я зрозумів, що він залишив для мене Свою Біблію – неоціненний скарб. Я ста в проповідником Євангелії, вчителем Слова Божого.

Перебуваючи у Його волі, ми виконуємо те, що він бажає. Ми починаємо розуміти, що покликані служити іншим людям. Таким чином, ми можемо послужити один одному. Служитель має бути вірним у малому. Зараз у цій залі є люди, які краще від мене знають Біблію, і говорити вміють краще, але вони не на моєму місці, бо вони не є вірними в малому.

КОЛИ МИ МОЖЕМО БУТИ СПРАВЖНІМИ УЧНЯМИ ІСУСА:
1.    Коли ми в змозі бачити нужди і проблеми інших людей
2.    Коли ми бачимо свої обмеження
3.    Коли ми слухаємося Його.

Якщо ми бачимо нужди інших, усвідомлюємо свої обмеження і хочемо слухняно виконувати Його волю,тоді кількість служителів у нашій церкві значно зросте. А якщо ми прагнемо бачити благословення у своєму житті, то маємо служити іншим людям!